Зустріч з поетесою Євгенією Назарук
У вівторок, 14 лютого, у День святого Валентина, на перше побачення з читачами, учнями 10-А класу Рожищенського НВК №4, прийшла волинська поетеса Євгенія Іванівна Назарук з книжкою «Медунки у грудні».
Педагог, поетеса, вишивальниця, пасічниця – все це про Євгенію Назарук із села Лище Луцького району. І важко відокремити те, що стало її основною професією, від захоплення. Бо що б не робила ця жінка, то все з душею.
Народилася поетеса в селі Мальоване Млинівського району Рівненської області. Тут вона вперше торкнулася зваби Слова, щоб невдовзі зрозуміти: Слово – її покликання, її доля. А потім невгамовна молодість поманила на Волинь. Дала в руки портфель і сказала: «Оце твоя вчительська доля». Відтоді, з 1987 року, працює вчителем рідної мови в Лищі Луцького району Волинської області.
Ця вродлива, з печальними очима жінка, - нерозгадана таємниця. Важко собі уявити, звідки черпає вона сили, щоб встати раніше від сонця, переробити море хатньої роботи і самій поспішати на поклик шкільного дзвінка, де на неї чекають допитливі дитячі очі.
Євгенія Іванівна має звання «Старший вчитель» та «Вчитель-методист». Лауреат обласного конкурсу «Учитель року – 2003». Член районної літературно-мистецької студії «Зорі над Стиром».
Її поезії друкувалися і друкуються в районній, обласній, республіканській періодиці, а також в альманасі Волинської організації Національної Спілки письменників України «Світязь». Член Національної Спілки письменників України з 2012 року. 2005 року нагороджена дипломом лауреата обласної премії імені Лесі Українки.
Євгенія Іванівна – авторка трьох поетичних збірок: «Ніч на моєму плечі», «Танець бджоли» та «Медунки у грудні» і прозової книжки для дітей «Гостини в частин мови» (морфологічні казки).
14 лютого у Центрі української словесності Рожищенського НВК №4 поетеса презентувала свою останню збірку «Медунки у грудні». Ця книжка поезій містить 100 віршів про кохання.
До неї увійшли твори з попередніх збірок та нові. Інтимна лірика авторки стримано-шляхетна й водночас до болю відверта. Лірична героїня щиро вірить у те, що медунки можуть зацвісти навіть у грудні.
До приїзду гості учні старанно готувалися: вивчили поезії напам’ять, підготували розповідь та презентацію про життєвий та творчий шлях письменниці, напекли солодощів. Євгенія Іванівна завітала теж не з порожніми руками. Поетеса привезла нові вірші, гарний настрій та подарувала незабутні враження, позитивні емоції.
Затамувавши подих, слухали поезії у виконанні учнів про життя, «любов з очима ластівки», жіночу долю, мольфарку, «надкушене яблуко раю»… Здавалося, що сама всевишня любов була присутня у класі. Запали в душу вірші, прочитані самою авторкою.
Не менш цікавою була розповідь про ще одне захоплення Євгенії Назарук – бджільництво. «Хтось подумає, що це занадто пафосно, але я, скажу без перебільшення, живу бджолами. Буває, вже діти ревнують до бджіл, - розповідала поетеса. - Вранці я спочатку йду не до хліва, де господарство, а до бджіл.
Навіть взимку немає такого дня, щоб не поцікавилась, як вони почуваються». Тепер жінка знає і бджолину мову, і їх звички. Напевно, саме тому друга поетична збірка має назву «Танець бджоли».
А потім смакували солодощами з чаєм, спілкувалися та ділилися враженнями. Непомітно збігали хвилини зустрічі, прийшла пора прощання. Діти щиро дякували за незвичайний день Валентина, брали автографи у авторки, фотографувалися.
Наталія Янчинська, класний керівник 10-А класу
